Виховний захід: «Шляхами УПА»

Управління освіти

Самбірської міської ради

Методичний кабінет

Виховний захід:

«Шляхами УПА»

Підготувала

Вчитель історії

СЗШ № 4 м. Самбора

Іванишко І. М.

Самбір 2015

Мета: Виховання юного громадянина, його розумових, фізичних і духовних цінностей, розвивати національну самосвідомість, прищеплювати любов до своєї Батьківщини, до її історії, вміти осмислювати її.

Обладнання: карта України, зображення прапора і герба України. Портрети воїнів УПА, українські обереги.

Хто зберіг любов до краю

І не зрікся роду.

Той ім'я не вмре ніколи

В спогадах народу.

Ведучий І. Цвітуть і синевою і золотом, летять над Україною любов'ю і журбою Розгорнені прапори й горять на них три вогненні літери УПА -Українська Повстанська Армія.

Ведучий ІІ. Увіковіченню народної пам’яті про героїв 58 річниці створення Української Повстанської Армії. Батькам на славу, синам на науку присвячуємо урочистий вечір - Реквієм.

Йшов бій, нерівний бій,

За рідну землю, рідну ниву,

За нашу доленьку щасливу,

За рідну мову, пісню солов'їну,

За рідний край, за неньку - Україну...

Щоб не обтяжувати спогадами вас

На хвильку зазернем у той жахливий час.

 Учень 1.   Вітай суворий гордий ліс

В зеленій свіжій тіні

Чи мріяв ти, як гордо ріс

Служити Україні

Орли повстанці

Хай ваш рід

Народні сушить сльози

Хай сіє жах

Ворожу кров морозить

Вже грають сурми - близько воля

В огні кується наша доля

Встають заковані з оков.

На сцені образ Пресвятої Богородиці.

Виходить юнак у формі повстанця, схиляється на коліно перед образом, і звучить   текст присяги:  

-Я воїн Української Повстанської Армії взявши в руки зброю урочисто клянусь своєю честю і совістю перед Великим Українським народом, перед Святою Українською землею, перед пролитою кров’ю найкращих синів України та перед найвищим політичним проводом Українського народу:

- Боротись за повне визволення всіх українських земель і українського народу від загарбників;

- Здобути Українську самостійну соборну Державу.

В цій боротьбі не пожалію ні крові, ні життя і буду битись до останнього віддиху і останньої перемоги над усіма ворогами України.

Всі: Клянемось! Клянемось! Клянемось!

Вояк виходить , входять ведучі.

Учень 2. Згадаймо тих, що  умирали

Від кулі вражої в тюрмі,

І тих, що їх в Сибір загнали Вмирати в пустині німій,

І тих, що знані і не знані Померли в дальнім Туркестані.

І тих згадаймо, що у полі

Лягли в нерівному бою,

За свого краю кращу долю

За рідну землю, за свою,

Що дикі варварські напали

Грудьми своїми відпирали

Згадаймо славних отаманів

Євгена, Симона, що їх

Зрадлива смерть із рук поганих

Немов коса звалила з ніг

Згадаймо всіх, усіх згадаймо,

Поклін, пошану їм віддаймо

Хай нам згадки серця зігріють

Розбудять наші почуття

Бо знаймо - ті що вмерти вміють

Ті мають право на життя

Могилам честь, полеглим слава

Живих до праці кличе справа.

Ведучий І. Сьогодні пам'ятний день, день Пресвятої Покрови, 58 років тому в тінистих лісах Волині народилась народна захисниця – Українська Повстанська Армія, освятивши на своєму   «Бог і Україна» понад усе. Врятувала Українську націю від загибелі. Здобула славу для майбутніх поколінь.

Ведучий ІІ.  58 річниця Повстанської Армії народу нашого. Армія яка

вихорі Другої світової війни нещадно змагалася з будь – якими займанцями на українській землі,?, Армія яка на протязі півтора десятка літ вела боротьбу супроти двох наймогутніших і найжорстокіших Імперій світу - Німецької і Російської Армій, яка воювала на шість фронтів із ворогами, що стократно переважали її чисельно і мілітарно. Воювала понад 10

років.

Учень 3:   З пожеж війни із полум'я вогнів

Плекав нас бій по втраті України

Коршив нас гнів і злість на ворогів

І ось ми йдем у бою життєвому

Тверді, міцні, незламані, мов - граніт

Бо плач не дав свободи ще нікому,

Доволі нам руїни і незгоди -

Не сміє брат на брата йти у бій,

Під синьо-жовтим прапором свободи

З'єднаєм весь великий нарід свій.

Ведучий І. Кожна нація має легенди, які відображають її національні ідеали. Останньою такою легендою нашого народу є Українська Повстанська

Армія. Півмільйона осіб перейшло через український рух опору фашизмові і більшовизмові. Цей всенародний Рух до волі і незалежності відкриває душу українського вояка. Готовність до самопожертви в ім’я нації переростає в легенду для майбутніх поколінь.

Ведучий ІІ. Не при станках на чужині, не на галерах новітніх, тужливі пісні невольничі співаючи, право на долю раба кували нам. Отут у лісі де дощ змиває голову, буйний вітер розчісує кучері, а свист куль замість колисанки, отут наше життя буйне, вільне, юнацьке, не зігнем ми по - рабськи карк, не схилимо голів у ярма!

Пісня: «Там під Львівським замком»

Ведучий: І. В криївках в тіні крислатих дерев чистили повстанці кріси і

гострили шаблі. А як ніч - мати оповивала темрявою села і міста виходили вони із своїх криївок. І супокій ночі прорізав свист куль.

Ведучий ІІ. Це українські повстанці розплачувалися з катом - наїзником за грабіж української землі, за стогін болісний катованих батьків і братів, за сльози зневажених матерів і сестер, за збиткування безжалісне над дітьми нашими, за руїну нашого краю.

Учень 4. Батьківська земля, краю козачий

Краю, святий Україно

Для тебе жити, тобі служити

За тебе вмерти єдину.

За твої гори, низи і море

За їх дівочу свободу,

За твою славу, честь і державу,

За єдність твого народу.

В лави ставайте, пута ламайте!

Годі в ярмі животіти.

Встануть зі степу Хмель і Мазепа -

Будем наїзника бити.

Стогнуть дороги, мріють пороги

Кличе нас княжа столиця

Нумо ж, орлята, бій розпочати

Час за рідну помститись.

Ведучий І. Воїн УПА не визнає ні полону, ні капітуляції перед ворогом. Український повстанець не здається живим в руки ворога у безвихідному становищі стріляється останніми кулями , розривається останніми гранатами. Його не залякають найважчі труднощі і небезпеки , найнебезпечніші перешкоди. Партизан не лякають ні смерть друзів, ні хвилеві невдачі в боротьбі. В ім’я перемоги наших людей повстанців підпорядковується залізній дисципліні . Воїн - УПА - це люди сильної волі з твердим характером високою мораллю і принциповістю. Людина характеру - це справжній український повстанець геройського чину.

Ведучий ІІ. На крові тих, що впали на полі бою в обороні рідного краю рідних хат наступі на гестапівські та енкаведистські гнізда і загони. І індивідуальному двобої, в час конспіративної підпільної роботи. На крові тих, що витерпіли пекельні муки, в тюрмах і концтаборах. На силі волі тих, що перенесли голод, холод, каторжні умови існування в криївках та сторонах виросла безсмертна легенда воюючої поневолення нації, що вогненним смолоскипом горить у серцях і душах народу і освічує шлях у майбутнє.

Учень  5.

Той священний поголос як хресний

Хід на прощу в зливу чи в жару Повідають люди, що воскресли

Месники в Холодному Яру

Чорний ліс - як зашмор на горлянці Б’є у дзвони Мотрин Монастир Пішо й кінно сходяться повстанці

З крісами й шапками набакир Йдуть хоч й може кинувши за грати

Ворог знову їх порозпинав

Тільки втіхи: двічі не вмирати

А за волю смерть їх не страшна Присягли битись де загину

В битві смерть не зрадницька напасть

Хто життя віддасть за Україну Тому Бог сторицею воздасть

Вже вогонь дійшов до Чигирина Ціле Подніпров’я у вогні

Будь що буде - слава не загине

Чи жива, чи мертва на війні.

Учень 6.

Чорний вир без виходів лобасті Танки пруть ні урвищ ні яруг Курінь крука в битві як у пастці Мечеться затиснутий навкруг Майже тиждень мечеться розбитий Наступає й плутає сліди

Як йому без виході пробитись Крізь вали ворожої орди

В чорнім крепі ціле Придністров’я Туга квилить чайкою киги

Шостий день як круковою кров’ю Упелися кляті вороги

Сосулівка тужить як загзиня

Може ще й не відає того

Що тією кров’ю освятиться

рідна Крем’яниччина його

Але бій не тихне і в зажурі

Балансує смертю і життям

Всупереч приреченості курінь Не здається лютим ворогам Пробував пробитися на Бучач

 Не вдалося й зібрано застиг

Що його нападники, що мучать Навіть мертвих! Мучать якживих

І останній бій стовпотворіння Мертві волю й сорому не ймуть Вивернуті душі мов коріння Здибившись захрещуючи путь Вже у танків наче сухожилля Гусениці рвуться і горять Смерть - і та стомилась як хвиля Гнівно розбиваючи об гадь тяжко хрипне клекіт скорострілів Пекло. Самоспалення. Різня. Хтось у сонце з опалу поцілив

І воно померкло серед дня

Ген за пругом від гомону в горах Мовкне горне каркання ворон Впали всі до одного, сто сорок Краще смерть ніж зрада чи полон.

Ведучий І. 27 липня райнове містечко Яблонів мало атракцію. В клубі

йшов Фільм про добровільну здачу бандерівців з повинною.

Нескінченним рядом на екрані йдуть «бандьори», складають зброю і клянуть та присягають знищити своїх командирів. Та люди в залі, не вірять. Раптом грають грізно серії кулеметів. Не у фільмі, а насправді. В чекістів полетіла граната, зникла відразу вся маска їхнього тріумфу. Паніка, переполох, втікають з жаху -«бандьори» в місто. Пропало кіно. Це сотня під командуванням Морозова прийшла в місто. Підійшли під мури НКЕБ № сипнули по лігві кривавого гада з кулеметів і гранат.

          Ведучий ІІ. І безстрашні командири і бійці УПА вписали на її прапорах ряд бойових чинів, що золотими літерами викарбувані в історії української зброї. Імена Візуна, Яструба, Ясеня, Прута, Коника. Перемоги та інших понесли славу українського війська далеко за межі України.

Пісня: «Проводжала мати сина»

  Ведучий І.    В ці жорстокі роки лихоліття мати - Україна народила

славних лицарів ідеї і чину, які геройськи вмирали з словами «Воля або смерть». Вони над усе любили життя, але Україна для них була над усе, за неї вони вмирали, за неї йшли на пекельні муки і тортури. Неймовірно великою була жертва, яку заплатила УПА за прийдешній день свободи й незалежності. На полях битви  спочили кожні 14 з 15 бійців УПА.

Ведучий ІІ. Багато з тих, що донесли до нас нинішніх національну ідею, добре відомі. Славимо їх! Інші прийшли до нас тільки під вояцькими ступенями. І їх славно десятки тисяч незнані нам, невідомі навіть місця розлогої української землі, де знайшли вони свій спочинок, їм насипаємо символічні могили з гаслом «Слава героям УПА».

Учень 7.

Скільки вас, побитих у Карпатах,

Скільки вас, скатованих у снігах,

Знає тільки місяць, що на чатах,

Вартував у синіх небесах.

Скільки вас без дому, без надії,

За морями в муках в довгий час

Діти долі, квіти веснянії

Україна молиться за вас.

         Учень 8.

Упали постріли, як птахи

В тривожні хащі і яри -

Вже смерть з повстанцями у шахи

Зіграла й вибула зі гри

І тільки шибениці і тюрми

В тій грі не відають перерв

Не в шахи граючи, а в юрми

Не винних смертників - їх жертв

Як зла вовчиця, скаженіє

Ховані виграші Москва

А дух одвічної стихії щоразу й

Мертвий ожива.

Ведучий І. 5 березня 1950 року УПА зазнала найбільшої утрати: в с. Білогорща, під Львовом, оточений спецвідділом енкаведистів загинув смертю героя Головний Командир УПА генерал - хорунжий Роман Шухевич - псевдо - Тарас Чупринка. Ім'я Тараса Шухевича стало символом боротьби всієї України. І страшний біль стиснув серце усіх, коли прийшла трагічна вістка

про його смерть.
           Ведучий ІІ. Нам кривилось серце, коли його великі попередники Симон Петлюра та Євген Коновалець падали на бруківці чужих міст за українську державу. Але ОУН ніколи не схиляла прапорів. Ми йшли в бій помститись за  смерть Головного Командира - людини, що стала легендою і символом боротьби нації за свою волю. Його прах спочиває в пантеоні Невмирущих.

            Учень 9.

Між небом і землею — мла,

Дрімає ліс, в гущавині - туман

Десь тут упав герой УПА,

Десь тут пролилась кров багряна

Тут зупинилася весна -

 На мить застигла у розлуці,

 Тут впав останній генерал

 Не дав себе в ланці закути.

 Між небом і землею - мла,

 Скувала туга Білогорщу,

  Тут лет спинився пластуна,

  І я прийшов із ним на прощу

  Схиляю голову в журбі,

  Гортаю сторінки поеми

  До віку вдячний я тобі

  Що ти поліг колись за мене,

  Дрімає ліс, в гущавині туману,

  Весна соборності прийшла,

  Щоб золотить героя рану.

Ведучий І. Хресною дорогою пройшла Українська Повстанська Армія.

Тисячі безіменних могил!

Тисячі смертоносних битв!

Тисячі вдов і сиріт!

Тисячі матерів, що втратили найдорожче - своїх синів і дочок.

Розстріли, катування, концтабори, спалені, замордовані села,

Каральні експедиції, грабунки, доноси, облави.

         Ведучий ІІ. Скільки їх жорстоко, по - варварськи закатованих, повіташних на придорожніх стовпах, кинутих на бруківку. Скільки їх, що останню кулю залишили собі. Скільки їх, що в обороні побратима прийняли смерть. Скільки їх, прикриваючи відхід групи залишались свідомо на смерть. Але залишалась невбитою душа людей з вірою в наші святі, кров'ю пролиті ідеали.

          Учень 10.

Коли ви вмирали, вам дзвони не грали

Ніхто не заплакав за вами

Лиш в чистому полі, гриміли гармати

І зорі вмивались сльозами

Як вас хоронили у темну могилу,

Від крові земля червоніла

Під хмарами круки стадами літали

І бурею битва гриміла

На ваших могилах хрести похилились

Калина зігнулась додолу.

Спіть, хлопці-соколи!

Ми гостримо зброю і ждемо на поклик до бою.

Ведучий І. Густо скроплене кров'ю воїнів УПА земля наша.

Ведучий ІІ. Хай вічна буде пам'ять і слава полеглим героям, що склали своє життя на жертовність нації, за честь, свободу і незалежність України. І хвилиною мовчання віддамо честь і славу героям.

Учень 11.

Сотні літ нас розпинали

Та не побороли

Бо не вмерла Україна

І не вмре ніколи

Слава тобі Україно

Невмируща слава

Де святиться твоя воля і твоя держава Слава тобі Україно

Від роду до роду

Як накажеш ми поляжем

За твою свободу

Хай не забудеться недоля

І неслава давніх літ

Щастя рівне й рівна воля

Засіяють на весь світ.

 Пісня: «Ой у лузі червона калина»

 Гімн «Ще не вмерла Україна».