«Золота підкова» Подорож Львівщиною

Управління освіти

Самбірської міської  ради

Методичний кабінет

«Золота підкова»

      Подорож Львівщиною

Підготувала

Учениця 6 класу

СЗШ № 4 м. Самбора

                                            Гамар Тетяна

Самбір 2015

На Україні є дуже чудові і відомі в всьому світі пам’ятки. Милує око архітектурний світ нашої держави.

Одного весняного ранку ми вирішили 6-7 класами СШ №4 „виїхати у невеличку подорож по замках Львівщини. 3 усіх замків, нам найбільше запам'ятався Олеський замок..

Коли ми їхали дорогою Львів-Київ, то біля містечка Олеська нашу увагу привернув величезний вигляд старовинного замку. Який дивовижно здіймається на високому пагорбі посеред боліт і наче таємничий вартовий домінує над навколишньою місциною.

І ми захотіли знати історію цього красивого замку. Ми знайшли екскурсовода, який розповів нам цікаву ,вражаючу і повчальну історію замку.

У княжі часи територію сучасного Олеська входила до складу могутньої Галицько-Волинської держави. Перша писемна згадка про Олеський замок ,датовану 1327роком. Олеський пагорб серед боліт відігравав важливу захисну функцію. Практично з усіх боків Олеський пагорб оточений болотами і двома потоками, що робило його неприступним для монголо-татарської кінноти-головної збройної сили завойовників. Крім цього Олеський пагорб лежав неподалік від головних шляхів, а тому у ньому завжди було легше перечекати небезпеку.

Ці обставини і сприяли укріпленню Олеського пагорба та спорудженню на ньому оборонних споруд. Початок цієї інтенсивної розбудови слід шукати в період, коли на вимоги монголо-татарських ханів руйнувались оборонні споруди давньоукраїнських міст ,у тому числі Галича і Володимира.У цей час, аби мати захист, князі змушені вибирати нові місця. Одним з таких, очевидно став Олеський пагорб. Замок на його вершині могли закласти і зміцнити протягом 1250-1280років. У 1327році про нього писали польські дослідники вже як про добре відомий оборонний центр.

Про залюднення Олеського пагорба вже у другій половині XIII ст. свідчать численні архітектурні знахідки цього періоду. Це у свою чергу, є доказом того ,що тут проживали русичі. У всіх відношеннях Олеський пагорб був дуже вигідний для оборони, тому   тут   і   заклали   фортифікаційні споруди    .   При   їх   зведенн використовували  традиції  вітчизняного  дерев'яного  оборонного  будівництва  та запровадили нові переходи зумовлені обставинами що склалися .

Разом із заболоченою місцевістю потужні фортифікації Одеська перетворювали замок на важкодоступну твердиню . Завдяки цьому Олеський замок стає відігравати політичну рольну військово-політичній історії давньоукраїнської держави. У1340 році Одеським замком володів Любарт .

В польській історичній літературі є інформація .що у 1377році в Одеському замку знаходилась угорська залога .Однак у 1382році Одеським замком порядкував волинський князь Любарт.

Невдовзі згадки про дарування Одеського замку чужинцям ,про перебування у ньому іноземних залог безумовно ,є свідчення впертої боротьби за нього .Польське королівство усіляко прагнуло захистити Олеський замок-ключ до південних воріт Волині.

У1431 році "відбулася знаменита оборона Одеського замку від польських завойовників .6 тижнів тривала оборона поляками Одеського замку ,але його оборонці вистояли.

Наступного року до Одеська надійшли ще більші сили польських завойовників .Цього разу оборонці замок здали .У джерелах говориться ,що тоді польський король надав усім захисникам замку привілей на володіннями іншими селами .Це щапевно заспокоїло українських бояр і вони здали Одеську твердиню.

Із остаточним захопленням Олеського замку поляками у 1432 році залічується давньоукраїнський період його історії.

У1511 році Петро Олеський помирає д" замок ділять між: собою по половині дві його дочки Анна іЯдвіга ,а після пошлюблення кожної ці залишкові половини закріплюються за їхніми чоловіками.

У1512 році між; Буськом і Олеськом стала татарська орда. Навколишні села і містечка були знищенні ;багато людей забрано в ясир .Під ударами татар тоді впав і Олеський замок.

Іван Данилович був сином Анни ,він відіграв велику роль в історії Олеського замку .Нащадок давнього українського боярського роду Іван Данилович народився в Одеському замку у  1570році .Іван одружився із багатою нареченою-Катериною

Красицькою .За її придане починає розбудовувати замок .Вдруге він одружується з дочкою великого коронного гетьмана Станіслава Жолкевського Софією. Саме завдяки їй він отримує другу частину Одеського замку.

Івана Даниловича з повним правом молена назвати будівничим . Він будує в Одеському замку першу школу і лікарню для селян .А у 1613 році закладає містечко Сасів .Для утримання тільки одного костелу Іван Данилович виділяє ціле село Розваж: і дозволяє збирати по десятині від доходів із селян навколишніх сіл . У1605році Іван Данилович Одружується з дочкою кронного гетьмана Станіслава Шовковського Софією ,і та із Жовкви перебирається в Одесько .

В Одеську постало ще нове завдання-давню фортифікацію перетворити у ренесанський палац .Результати цієї роботи свідчать про те ,що тут працювали добрі люди.

В 1628 році помер Іван Данилович .Замок перебуває у різних руках до 1672 ,колиЯн Собеський ,уже будучи польським королем виплачує борги Концепольського і бара замок у свої руки.

Відновлений Олеський замок вперше зустрів короля і його дружину влітку 1684 року .Після смерті короля Яна III Собезького Олеський замок залишається у руках Марії Казимири ,яка перебуває у Франції але навіть там цікавиться його станом .

У1617році Марія Казимира помирає ,і замок перейшов до її сина Яку ба ,який через три роки продав його Станіславву Жевуському. Згодом замок стає власністю сина Станіслава Жевуського-Севери-на волинського воєводи .Саме він багато робить для того ,аби перетворити будівлю в розкішну палацу .Тоді було завершено спорудження надбрамної вежі і збудовано кімнати для обслуги на третьому поверсі.

По смерті Сєверина Жевуського Олеський замок переходить до його брата Вроцлава .Він продає Олеський змок у 1796 році Олександрові Зелінському.

1824 року у замку заявляють нові власники сім я Літинських ,яка належала до збіднілої шляхти. Великої шкоди замку завдав землетрус ,який стався 23 січня 1838 року .В стінах були тріщини .Можливо щей землетрус позначився на стані замкової криниці.13 січня 1969 року в замку розпочалися роботи з пристосування приміщень під музей.

21   грудня   1975року   відбулося   урочисте   відкриття   музейної   експозиції Одеський замок" відділу Львівської картинної галереї.

Головна площа Олеська-Ринок ,там знаходилась ратуше і торговиця. Ми всі були захоплені красою архітектури Одеського замку.

Далі наш шлях лежить у Підгорецький замок.

Замок у Підгірцях- визначна пам'ятка пізньоренесансної архітектури . Замок збудував на замовлення великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського архітектор Андреа дель Аква в 1637-1641 рр. Пізнішими власниками були Ян НІ Собеський, Жевуські, Сангушки. До замкового ансамблю входять- палац, оточений бастіонними укріпленнями, валами,ровами, бароковий костьол (1752-1766 рр., архітектор К.Романус, скульптор С.Фесінгер ), в'їзна брама та чудовий « італійський» парк XVIII ст. зі старими липами. Підгорецький замок нині є філіалом Львівської галереї мистецтв і знаходиться в стадії реставрації.

В Підгірцях можна оглянути гарну дерев'яну церкву Св. Михаїла (1720 р.)-пам'ятку народного зодчества. Біля церкви- цвинтар ХУІ-ХУШ ст..,на ньому каплиця -склеп. Заслуговує на увагу і відновлений Підгорецький монастир василіан, заснований ще в XIII ст. ( барокова церква з 1726 р.). Перед Підгірцями знаходиться давньоруське городище Пліснесько (XII ст.).

Далі переїжджаємо у м. Золочів, де знаходиться ще один відділ Львівської галереї мистецтв  Золочівський замок. Споруджений у 1634-1636 рр. на зразок цитаделі з бастіонами, замок у ХУІІ-ХУШ ст. належав Собеським і Радзивілам.

Замок розташований на пагорбі і оточений валами ескарпованими тесаним каменем, На подвір'ї замку стоять пізньоренесансний Великий палац і Китайський палац у формі ротонди, з експозицією мистецтва Сходу.