ІСТОРИЧНА ГРА «ЗАОЧНА МАНДРІВКА ДО ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ»

ІСТОРИЧНА ГРА

«ЗАОЧНА МАНДРІВКА

 ДО ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ»

Підготувала

Вчитель історії

СЗШ № 4 м. Самбора

Іванишко І. М.

Самбір 2015

ІСТОРИЧНА ГРА

У грі беруть участь дві команди, які змагатимуться між собою за звання кращого знавця історії козацтва.

Конкурс 1. «Складіть образ».

Команди мають скласти опис зовнішнього вигляду козака: правильно назвати всі елементи одягу, назву зброї, зачіску тощо.

Зразок відповіді.

Козаки носили жупани, підперезані поясом, поверх одягали контунь із довгими рукавами, розрізаними на кінці, широкі шаровари, шапку з високим верхом, чоботи з халявами. Святкове вбрання: жупан із вильотами, каптан барвистий, широкі штани червоного або іншого кольору, пояс, шапка. У походи козаки вирушали в найгіршому вбранні; із походу поверталися в тому одязі, який здобували в бою. Проте, коли виїжджали гостювати, козаки одягали найкраще, що в них було.

Зброя: перевагу віддавали сагайдакам зі стрілами, списам. Пізніше почали використовувати рушниці, мушкети, шаблі, списи й пістолі. Кожен носив ту зброю, яку спромігся купити або здобути в бою.

Конкурс 2. Міні-вистава.

Показати невелику театралізовану міні-виставу прийняття в козаки. Звернути увагу на те, який ритуал посвячення в козаки проходив чоловік, що вперше прийшов на Січ.

Інформація на допомогу.

На прохання заїжджої людини записати її до Січі кошовий отаман питав:

— А в Бога віруєш?

— Вірую,— відповідав гість.

—Перехрестись.

Коли той хрестився, це було доказом того, що він хрещений, і його брали на

Січ. Те, хто він, навіть якої нації, нікого не цікавило. Розмова українською мовою вважалася ознакою рідного народу, а до походження чи громадянського стану ставилися байдуже, оскільки на Запоріжжі всі були однаковими та рівними.

Конкурс 3. «Естафета»

Учитель заздалегідь готує «естафету доріжку» з назвами, поняттями, іменами тощо. Команди по черзі розкривають їхній зміст у своїй доріжці «Естафети» (угорі — для першої команди, унизу — для другої). Якщо команда протягом 20 с не може дати відповіді, вона пропускає хід. Перемагає та команда, яка першою дістанеться фінішу. За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал.

«Естафетна доріжка».

	Козацька	Кіш	Осавул	Булава	Д. Вишне-	Татари	Клей-
Старт	рада				вецький		ноди	Фініш
	Старшина	Курінь	Хорунжий	Литаври	Мала	Чайка	1556 р.
					Хортиця

ВІДПОВІДІ:

Козацька Рада — вищий орган влади на Січі.

Кіш - козацьке військо.

Осавул — один із козацької старшини; підтримував дисципліну й порядок у

війську, розподіляв плату та провіант.

Булава — символ влади гетьмана.

Д. Вишневецький — засновник першої Запорозької Січі, князь.

Татари — основні вороги козаків.

Клейноди —козацькі символи-відзнаки.

Старшина — вибрана група людей, яка керувала всім життям на Січі.

Курінь — козацький загін.

Хорунжий — відповідальний за прапор (корогву).

Литаври — козацькі барабани.

Мала Хортиця — острів, де була заснована перша Запорозька Січ.

Чайка — козацький човен.

1556 р. — рік заснування першої Запорозької Січі.

Конкурс 4. Домашнє завдання.

Учні заздалегідь отримали завдання підготувати розповідь про ставлення ко­заків до жінок. Перемагає команда, чия відповідь буде більш точною та повною.

Зразок відповіді.

Козаки, зазвичай, не одружувалися, щоб бути більш боєздатними. До фортеці Запорозької Січі під страхом смерті заборонялося приводити жінок. В основі цих звичаїв було: 1) бажання мати регулярне військо з високою боєготовністю. Це досягалося за рахунок зречення запорожців родин і жіноцтва взагалі; 2) у козака було небезпечне життя, тож мати дружину та дітей за таких обставин означало свідомо прирікати їх на сирітство. На одному із запорозьких прапорів був зображений козак на коні, а під ним напис «Козак куди хоче, туди й скаче, ніхто за ним не заплаче».

Звичай заборони появи жінок на Січі та пропагування безшлюбності серед запорожців був викликаний не зневагою до жінки, а навпаки, високою пошаною до неї та відповідальністю козака за свої чоловічі обов'язки перед дівчиною, дружиною, матір'ю. Ганебним злочином була зрада кохання, дру­жині або чоловікові, другу. Уважалося, що той, хто здатний зрадити близьку людину, може зрадити й Батьківщину.

Жінка мала особисту незалежність. Козачка мала рівні права з чоловіком. Жінки могли бути членами церковних братств, засновували школи, богодільні; служили у війську, вільно обирали собі нареченого, розпоряджалися своїм майном, могли розривати шлюб.

Почуття гідності та поваги, що оточували українську жінку за козацьких часів, сприяли тому, що вона підносилася до високого розуміння інтересів народу й Вітчизни. Найвідомішими жінками-козачками були Ганна Гойська, яка в XVI ст. заснувала Почаївський монастир, де була друкарня, Софія Ружинська, волинська княгиня, що на чолі шеститисячную війська з музикою та прапорами приступом здобула в 1608 р. замок князів Корецьких у Черемоші, спалила й пограбувала містечко.

Конкурс 5. Козацький обід.

Команди мають скласти меню козацького обіду. Інформація на допомогу.

Козаки вставали до сходу сонця, умивалися джерельною водою, молилися Богу та снідали. Рівно о 12-й був обід. На стіл зазвичай ставили соломаху, або соломат, тобто густо зварене на воді житнє борошно, тетерю, тобто не дуже густо зварене на квасі житнє борошно чи пшоно, щербу — також рідко зварене борошно на риб'ячій юшці. Якщо ж хотіли поласувати м'ясом, дичиною, рибою, варениками чи ще чимось подібним, то складали для цього артіль, збирали гроші й купували на них продовольство й передавали його курінному кухареві. Козаки також уживали свинину, мамалиґу — тісто з проса чи кукурудзи, загреби — коржі (клали в напалену піч і загрібали попелом і гарячим вугіллям). Надвечір подавали вечерю — здебільшого гречані галушки із часником або юшку з риби.

Конкурс 6. Ти — мені, я — тобі.

Команди ставлять одна одній по два запитання за темою козацтва.

Наприкінці гри вчитель підбиває підсумки, нагороджує переможців.